Поширені запитання

Програми студентських обмінів між різними країнами як форма міжнародного співробітництва з’явилися наприкінці 1940-х років. Їхня мета — дати молодим людям із різних країн змогу краще пізнати одне одного та ознайомитися з культурою інших країн. Щоб ці програми були доступні студентам, їм надали можливість працювати в країні перебування, що дозволяло покрити частину або всю вартість участі, а також подорожувати після завершення програми.

Вікові обмеження на участь у програмах зазначені в короткому описі до кожної програми. Мінімальний вік — 18 років на момент початку програми (для американських програм — 1 червня передбачуваного року участі в програмі). У деяких програмах (наприклад, Work and Travel, Work South Africa) брати участь можуть лише студенти.

Це залежить від програми, у яку ви хочете потрапити. Після вибору програми ви проходите співбесіду з представником ЦМО. Найвищі вимоги (а отже й найдетальніша співбесіда) ставляться до роботи з дітьми (вожатими в літньому таборі та в сімʼї), а також до програм стажувань (Internship programs). Для роботи обслуговуючим персоналом у таборі, у програмах Work and Travel, а також у сільськогосподарських програмах мову потрібно знати на розмовному рівні — необхідно вміти чітко висловлювати думку й розуміти співрозмовника. Категорично не варто кидати вивчення мови й після проходження співбесіди: чим більше ви просунетеся в розмовній мові до відʼїзду, тим повніше зможете скористатися можливостями, які надає програма — наприклад, більше заробляти й більше подорожувати.

Вступний внесок до товариства International Exchange Center сплачується після співбесіди з представниками ЦМО.

Ці функції виконують наші партнерські організації в тій країні, куди ви їдете — вони надають контактні телефони, за якими ви завжди зможете отримати оперативну допомогу або пораду.

Так. Усі програми в тій чи іншій мірі дають змогу окупити вартість участі.

Залежить від програми. Зазвичай це можливо лише в тих програмах, де ви самі шукаєте робоче місце.

На урядовому рівні програми студентського обміну створені з метою дати іноземним студентам змогу познайомитися з життям інших країн.

Що стосується конкретних роботодавців, то вони охоче влаштовують студентів з інших країн на літню сезонну роботу, тому що:

• студенти відомі як надійні, сумлінні та швидко навчаються працівники;
• їхні канікули припадають на розпал туристичного сезону;
• іноземні студенти привозять із собою частину культури своєї країни, що іноді може навіть сприяти збільшенню кількості клієнтів того чи іншого роботодавця.

Так. Учасники всіх програм отримують необхідні документи (у США — віза J-1; у ПАР і Франції — робочий дозвіл тощо) і мають право на легальну роботу.

Як правило, мінімальна тривалість програми — 2 місяці, максимальна — 18 місяців (див. описи програм).

У деяких програмах — так, медичну страховку потрібно купувати окремо (див. описи програм).

Це залежить від обраної програми.

Якщо ви не знайшли відповідь на своє питання, пишіть на info@iec.lv або звертайтеся до представника ЦМО у вашому регіоні.

Насправді ми просто хочемо знати, що твоя англійська дозволить тобі не загубитися в перші дні. Розмовного рівня цілком достатньо — приблизно 5–6 із 10.

Перший крок — співбесіда в нашому Центрі. Перший крок — найскладніший, знаєш такий вислів? Але це зовсім не про нашу співбесіду. Так, ми розуміємо, що ти хвилюєшся — ми самі такими були кілька років тому, тож постараємося створити для тебе максимально невимушену атмосферу, щоб ти міг(ла) проявити себе без зайвого хвилювання. Проста розмова на загальні теми: де ти навчаєшся, як проводиш вільний час, чому хочеш поїхати до США. Нічого складного, не хвилюйся.

Знайди адресу свого представника на головній сторінці сайту в розділі контактної інформації.

Після співбесіди в Центрі потрібно сплатити вступний внесок — $300 + $35 (SEVIS fee). Це слід зробити протягом тижня після співбесіди. Другу частину вартості програми потрібно сплатити протягом тижня після отримання форми DS-2019 або job offer (зазвичай у лютому — квітні).

Від нас ти отримаєш купу матеріалів, які допоможуть тобі дізнатися більше про країну, закони та взагалі про все! Ти завжди зможеш зв’язатися з нашими партнерами в США, якщо в тебе виникне якась проблема.

Ця форма вкрай цінна: на підставі неї ти можеш подавати документи на візу J-1. Зовні вона може виглядати як проста сторінка формату А4, але оформлювати її можуть лише кілька організацій. Їх називають спонсорами програми. У нашому випадку це InterExchange.

Ця віза дозволяє тобі легально працювати у США під час літніх канікул.

Шаблон резюме (CV) (DOC, 24,5 КБ)

Шаблон job offer (запрошення на роботу) (PDF, 116,4 КБ)

Відповідно до Договору про участь у програмі, для участі в програмі Work and Travel учасник повинен отримати закордонний паспорт не пізніше 1 лютого року участі в програмі. Паспорт має бути дійсним принаймні до 15 жовтня року участі в програмі. ВАЖЛИВО: попри різні чутки, закордонні паспорти поточного зразка (тобто без біометричних даних) є дійсними — американське посольство їх приймає і прийматиме до моменту закінчення терміну їхньої дії.

Тепер ти можеш не боятися, що доведеться платити величезні суми за медичне обслуговування в США — ти надійно захищений страховкою. Хоча давай сподіватися, що зі здоровʼям у тебе все буде просто супер і вона тобі не знадобиться. Загальна страхова сума становить 50 000 доларів.

Не бійся, якщо це звучить трохи страшно — переважна більшість студентів переживає те саме, отже й ти зможеш. Тим більше, ми завжди підкажемо і дуже детально розповімо, як шукати роботодавця в США. Це не так страшно, як здається.

Згідно з договором про участь у програмі — за 3 місяці до бажаної дати поїздки. Тобто приблизно 1 березня.

Абсолютна більшість студентів за цією програмою працюють у курортних містечках. Перші поверхи таких містечок — нескінченна низка магазинів, ресторанів і готелів. Тобі просто треба йти вулицею й дивитися по обидва боки. Як тільки побачиш червоний напис HELP WANTED — йди туди. Втім, йти туди варто навіть якщо немає червоного напису, бо в сезон усі ці курортні містечка перетворюються на конвеєри з обслуговування туристів — їх треба нагодувати, розважити і укласти спати, а отже потрібна дуже велика кількість сезонних працівників. Більшість наших учасників працюють на двох роботах.

Звісно, такий варіант є, і коштує він лише трохи дорожче — приблизно на $200 (варіант Plus або Full Service).

Ніяких проблем. Просто в анкеті потрібно буде вказати прізвище та ім’я людини, з якою ви їдете.

Багато хто умудряється працювати на двох–трьох роботах — до 70–80 годин на тиждень. Потрібно це тобі чи ні — вирішуй сам.

Найраніша можлива дата вильоту — 5 травня.

Так, як і будь-хто, хто легально працює на території США.

Можна! Хай навіть не усе, а до 15% від сплаченої суми.

Так, ми допомагаємо повертати податки. Тобі потрібно буде надати нам наступне:

\n\n

\n\t
• реєстраційна форма RTTax;

\n\t

• форми W-2 та/або останні чеки (корешки) від кожного роботодавця (в оригіналі);

\n\t

• копія of Social Security card;

\n\t

• копія закордонного паспорта;

\n\t

• копія візи;

\n\t

• копія форми DS-2019.

\n

\n

Зараз це може звучати незрозуміло, але до моменту повернення зі США ти вже будеш супер-спеціалістом у всіх цих документах.

Є два варіанти: з квитками або без. Обираєш сам.

Так. Якщо ти вирішив залишитися на кілька тижнів довше або, навпаки, полетіти додому раніше — просто зв’яжися з авіакомпанією. Зазвичай тобі доведеться заплатити певну суму (від $50 до $200) за зміну дати вильоту.

Потрібно пам’ятати одне правило — принцип вартості житла: чим віддаленіше розташування, тим дешевше. Тому всі курортні містечка, переповнені туристами й студентами, мають студенське житло — але не безкоштовно. В середньому — 60-90 доларів з людини на тиждень.

Також варто знати: у курортних містах житло є не лише для туристів, а й для студентів. Відповідно, ціна й якість відрізняються.

Чого очікувати? Це може бути будинок або його частина (наприклад, поверх) — квартира з вітальнею й кухнею, санвузлом(ами) залежно від кількості спалень — 1, 2, 3, 4+. У кожній кімнаті зазвичай вміщується 2-3 спальних місця. Зазвичай — білі стіни, сіре килимове покриття майже скрізь, телевізор, диван, крісла або стільці, базовий кухонний посуд, мікрохвильовка майже в 100% випадків, ліжка в кімнатах, подушки (постільна білизна коштує майже ніщо).

Шукати нескладно. По-перше, одразу запитайте всіх навколо — на роботі, у знайомих студентів, у випадкових людей, з якими випадково зав’яжете розмову, словом — усіх. Може статися, що за один день так і не знайдете. Це не біда. Ідіть у найдешевший мотель і, бажано, знімайте кімнату на кілька осіб не на ніч, а на тиждень (так завжди дешевше, ніж платити за сім ночей окремо).

Вранці наступного дня вже можна спокійно пройтися й подивитися, де на будинках написано for rent, а також обійти агентства нерухомості. Але це не найкращий спосіб, бо таким чином в основному здають туристичне житло — дороге. А якщо й студентське, то, як правило, цілі апартаменти й одразу вимагають оплату за все літо — типу 3–4–5 тисяч. Зрозуміло, це можна розділити між 7–8 людьми й жити дешево до жовтня, але одразу треба «викласти» гроші — і не лише за себе, а й за всіх; навіть якщо тільки частину цієї суми.

Завжди краще «вписатися» кудись, де вже живуть студенти й платити щотижня. Як правило, якщо люди хочуть заощадити, вони починають тіснитися й іноді доводять це до абсурду — дуже-дуже багато людей лише заради того, щоб платити 40, а не 60. Але це завжди питання того, наскільки ви готові тіснитися «за гроші».

Також варто мати на увазі, що при заселенні з вас можуть взяти депозит за меблі/за збереження майна, і часто виявляється, що його не хочуть повертати — влітку завжди щось трапляється, і хтось із ваших сусідів щось пошкодить, а відповідати доводиться зазвичай усім. Але йдеться про 100–200 доларів. Якщо ж ніхто нічого не пошкодив, вам запропонують просто зарахувати депозит у рахунок оплати за житло за останні тижні перед від’їздом.

Самостійно. Майже всі з вас прилітають в аеропорт JFK у Нью-Йорку. Проходьте паспортний контроль, забирайте багаж, проходьте митний контроль. Форму I-94 прикріплять до вашого закордонного паспорта. З аеропорту JFK до міста можна дістатися автобусом — приблизно $13; він прямує до автобусного вокзалу Нью-Йорка (Port Authority), або метро — $2 (до станції метро Howard Beach JFK вас довезе AIRTRAIN — $5, далі сідайте на поїзд «A» у синьому колі). Поїздка на таксі обійдеться приблизно в $40. Якщо ви приїхали ввечері, можна заночувати в одному з хостелів (гуртожитків). А після цього вирушити на автобусну станцію чи вокзал. Свої переїзди по США краще спланувати заздалегідь за допомогою сайтів www.greyhound.com і www.amtrak.com

У банку. На власному рахунку. І більше ніде. Надто багато випадків крадіжок, коли гроші зберігають вдома.

Багато працювати, менше пити «соди» (так американці називають солодкі газовані напої на кшталт Coke and Pepsi), їздити на роботу й назад на велосипеді, не зловживати безкоштовною їжею на роботі і іноді не лінуватися готувати собі нормальну їжу вдома.

Максимальний термін перебування в США за програмою — до 5 місяців. З них учасник може працювати не більше 4 місяців, а решта — 30 днів — призначені для подорожей; це так званий grace period, протягом якого працювати вже не можна. У кожної країни є своє офіційне тимчасове вікно програми, яке визначає дати, коли учасники можуть в’їжджати до США, починати та закінчувати роботу. Тому точні терміни залежать від громадянства учасника та року програми.

Головне правило залишається незмінним: працювати дозволяється максимум 4 місяці, після чого можна провести до 30 днів у США як турист.

Це сильно залежить від того, чи працюєш ти у сфері харчування. Якщо так, на харчування підуть сущі копійки — близько 15–20 дол. на тиждень, якщо ж ні — витрати можуть становити приблизно 50–60 дол. на тиждень.

У кожному містечку є бібліотека, де обов’язково стоять кілька підключених комп’ютерів. Ця послуга або безкоштовна, або коштує чисто символічно (наприклад, 1 долар за півгодини). Крім того, майже скрізь є Wi-Fi, тож якщо хтось їде зі своїм ноутбуком — він може навіть із власного ліжка безкоштовно виходити в Інтернет.